sergey_si (sergey_si) wrote,
sergey_si
sergey_si

Кривопільський п-вал - хр.Кострича - Бистрець - Шпиці - Говерла - Заросляк

За літній сезон здіснив чотири виходи в гори ,причому один з них по матрасному варіанту. То ж у відпустці треба доганятись. Хоча і тут були свої обмеження в часі, але проних нижче.



 8-00 -  стартую із Кривопільського перевалу.


Зранку було хмарно.Перша частина - перехід до підніжжя хребта Кострича не вимагала особливих зусиль. З водою проблем не було, хоча й на карті ні джерел ні потоків на цьому відрізку не позначено.Маршрут промаркований.





Безпосередньо підйом на хребет не особливо важкий, але наявність болота та старий ліс плюс суцільна хмарність зробили його нецікавим.Наявність великої кількості слідів диких кабанів особливого захоплення не викликали.
Хребет Кострича - одне з найкращих місць для споглядання Чоргногірського хребта.Я споглядав такі пейзажі.


 

вершина гори Кострича


Через десять хвилин проходу по хребту кросівки стають мокрими наскрізь.. Марно я проігнорував черевики. Зустрічаю місцевих грибників - показують повний кошик грибів і жаліються на їх відсутність. Далі наздоганяю групу із пяти туристів із Ів-Франуівська і Петербурга.В компанії йдеться веселіше..Для спуску із хребта було два варіанти - лісовою місцевістю,як у [info]alexey_ap
або спускатись відкритою місцевістю у Битрець, але значно втративши висоту. Останній варіант мені видався значно цікавішим , до того ж тут немає проблеми з водою.














В Бистреці розлучаюсь з супутниками і мандрую знову сам. По дорозі розминаюсь з пастухами, які покидали полонину. Набір висоти плавний. На висоті 1200 на березі потоку Мрес вирішую стати на ніч. Можна ще було набирати висоту і дійти до Гаджини - час дозволяв, але на календарі кінець вересня і ночі досить холодні. На годиннику 16-30. Приготував обід, а часу вільного досить багато.Хоч бери , та за пляшкою у Бистрець збігай. Пройшовся по полонині ,яка поруч. Колиба пастухів закрита на навісний замок.Знайшов яму, замасковану сухими ялинками, напевно, на якогось звіра.Добре , що сам туди не вскочив. Щоб було якесь заняття - назбирав сухої деревини і години дві просидів біля вогнища з думками про зміст життя на цій планеті. О девятій вечора почав відчувати себе філософом, тому вирішив, що пора відбиватись.


Ранок був таким.


Настрій після холодної, беззоряної ночі піднявся миттєво. Я вже знав, що день буде чудовим. Так і вийшло.
Після ранкового чаю і вівсянки о 9-00 вирушаю в напрямку Чорногірського хребта.








Підйом на Шпиці досить крутий, але це заводить і він долається легко.





Все, що залишилось пройти після підйому на хребет.


озеро Несамовите


Туркул і Данціж обхожу траверсними стежками, Пожижевську і Брескул долаю верхами.







Залишилась фінішна пряма.




Фініш.



Петрос з Говерли




Дуже хотілося продовжити шлях на Петрос, але на наступний день у дружини  День народження. Якби я вибрав гори,  не думаю, що вона була б у захваті від цього..Та я і сам вважаю, що сімя - перш за все. А гори ніде не подінуться.

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 16 comments